Болонський процес - Київський економічний інститут менеджменту

Болонський процес.

Історичною датою початку Болонського процесу прийнято вважати 19 червня 1999 року, коли представниками 29 держав була підписана Болонська декларація. Декларацією було започатковано рішення держав-учасниць про початок добровільного процесу створення єдиного європейського середовища вищої освіти.

Проте передісторія виникнення Болонського процесу сягає 1954 року, коли було підписано Європейську освітню конвенцію, в якій наголошується необхідність заохочення громадян усіх держав до вивчення мов та історії інших країн і спільної для них культури.

Ідеї освітньо-культурного об'єднання європейських країн загалом та університетів зокрема отримали своє продовження у Великій Хартії університетів (Magna Charta Universitatum), що була підписана ректорами 388 європейських університетів і стала фінальним результатом пропозиції, адресованої Болонським університетом у 1986 році усім найстаршим європейським університетам.

Велика Хартія, проект якої був створений у січні 1988 року у Барселоні, була підписана у Болоні 18 вересня 1988 року під час святкування 900-ї річниці Болонського університету, що вважається найстаршим університетом Європи.

Велика Хартія спирається на фундаментальні цінності європейських університетських традицій, проте сприяє зміцненню зв'язків між вищими навчальними закладами в усьому світі, долучаючи до процесів, започаткованих у ній, неєвропейські університети.

На сьогодні до Великої Хартії приєдналося 530 університетів, серед яких 30 українських.

У травні 1998 році міністрами освіти чотирьох європейських країн - Німеччини, Франції,Італії, Великобританії - була підписана Сорбонська декларація про гармонізацію та створення європейської системи вищої освіти. Метою декларації було започаткування загальних положень стандартизації вищої освіти на європейському просторі, де потрібно створити умови для мобільності всіх учасників освітнього процесу та забезпечити рівень освіти у відповідності до кваліфікаційних вимог ринку праці.

Головна ідея полягала у створенні єдиного європейського простору вищої освіти, що має стати значним поштовхом для розвитку особистостей, розвитку суспільства, розвитку цивілізацій. Головними складовими процесу є забезпечення мобільності всіх учасників освітнього процесу, як на рівні студентів, випускників, так і на рівні професійного персоналу у напрямку підвищення кваліфікації. Іншими словами, йдеться про забезпечення мобільності щодо участі в освітньому процесі у часі (незалежно від часу), у просторі ( незалежно від місцезнаходження), протягом всього життя (незалежно від віку).

Ідеї Сорбонської декларації підтримали 29 країн, внаслідок чого в 1999 році була підписана Болонська декларація.

Болонська декларація передбачає створення єдиної європейської зони вищої освіти, а також активізацію європейської вищої освіти у світовому просторі.

Декларація містить сім основних положень :

  • Прийняття єдиної системи порівняння ступенів вищої освіти.
  • Введення двоступеневого навчання: попередній ступінь – undergraduate та випускний ступінь -graduate. Другий ступінь повинен призводити до отримання рівня магістра чи доктора.
  • Введення єдиної залікової системи працемісткості з метою створення умов для просторової мобільності студентів – система кредитів. Така система повинна також забезпечити право студентів на вибір дисциплін. За основу запропоновано прийняти ECTS (European Credit Transfer System), яка повинна бути накопичувальною і діяти протягом всього життя.
  • Розвиток мобільності студентів та викладачів. Встановлення стандартів транснаціональної освіти.
  • Сприяння європейському співробітництву у забезпеченні якості розробки порівнювальних критеріїв та методологій
  • Запровадження внутрішньовузівських систем контролю якості освіти і залучення до зовнішньої оцінки діяльності вузів студентів та роботодавців
  • Сприяння створенню єдиних європейських поглядів та підходів до вищої освіти.

Країни приєднуються до Болонської системи на добровільній основі шляхом підписання відповідних декларацій, у яких вони беруть на себе певні зобов’язання, що стосуються дій з реформування національних систем освіти відповідно до положень Болонської системи.

Сьогодні учасниками Болонського процесу є 47 країн світу. У процесі задіяні всі країни-члени Європейського Союзу.

Україна приєдналась до Болонської системи у 2005 році.